невесело
неве́село
Присл. до невеселий.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невесело — неве́село прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- невесело — див. тривожно Словник синонімів Вусика
- невесело — НЕВЕ́СЕЛО. Присл. до невесе́лий. Капітан посміхнувся невесело (О. Гончар); Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить... (М. Коцюбинський); // у знач. присудк. сл. На улиці невесело, В хаті батько лає (Т. Словник української мови у 20 томах
- невесело — НЕВЕ́СЕЛО. Присл. до невесе́лий. Тужлива пісня зринає з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить… (Коцюб., І, 1955, 181); Капітан посміхнувся невесело (Гончар, Тронка, 1963, 153); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах