невивід

неви́від

-воду, ч.

Стан, коли щось або когось звідкись не виводять, не вивели.

Значення в інших словниках

1. невивід — неви́від іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. невивід — НЕВИ́ВІД, воду, ч. Відсутність виводу.  Словник української мови у 20 томах