невивідний

невивідни́й

-а, -е.

Який не виводиться, якого не можна вивести.

Значення в інших словниках

1. невивідний — невивідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невивідний — НЕВИВІДНИ́Й, а́, е́. Якого неможливо позбутися, вивести (у 7 знач.). Як любимо ми цього Данька [в “Таврії” О. Гончара], які горді й раді за нього, голодного, обірваного, маслакуватого, з невивідними “курчатами” на ногах...  Словник української мови у 20 томах