Великий тлумачний словник сучасної мови

невикінчений

неви́кінчений

-а, -е.

Не доведений до кінця; недовершений, недосконалий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невикінчений — неви́кінчений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невикінчений — НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. 1. Не доведений до кінця; незакінчений, недовершений. В такій невикінченій формі .. віддаю я його [твір “Атта Троль”] тепер публіці (Леся Українка); На стінах висіли ескізи і невикінчені праці.  Словник української мови у 20 томах
  3. невикінчений — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил.  Словник синонімів української мови
  4. невикінчений — НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; недовершений, недосконалий. Вітчизняна війна перервала роботу М. Трублаїні над романом "Глибинний шлях", і твір лишився невикінченим (Іст. укр. літ., II, 1956, 225).  Словник української мови в 11 томах