невимовний

невимо́вний

-а, -е.

Якого важко виразити, передати словами.

Значення в інших словниках

1. невимовний — невимо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невимовний — (жаль) невимовленний, несказанний, невисловний; (словами) непередаваний, кн. неописанний.  Словник синонімів Караванського
3. невимовний — див. нестерпний  Словник синонімів Вусика
4. невимовний — НЕВИМО́ВНИЙ, а, е. Який важко виразити, передати словами. Настя схилила голову над розкішним поликом, а серце її сповнилось жалем невимовним, мов криниця водою (М. Коцюбинський); – Люся... Прийшла? Все тіло йому затремтіло щастям невимовним (С.  Словник української мови у 20 томах
5. невимовний — НЕСКАЗА́ННИЙ (якого не можна виразити в словах, передати словами), НЕВИМО́ВНИЙ, НЕПЕРЕДА́ВАНИЙ, НЕОПИ́САНИЙ, НЕОПИСА́ННИЙ. Несказанна ненависть заблискала в її очах (О.  Словник синонімів української мови
6. невимовний — Невимо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. невимовний — НЕВИМО́ВНИЙ, а, е. Який важко виразити, передати словами. Настя схилила голову над розкішним поликом, а серце її сповнилось жалем невимовним, мов криниця водою (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. невимовний — Невимо́вний, -а, -е Невыразимый, несказанный, неизреченный.  Словник української мови Грінченка