невмирущий

невмиру́щий

-а, -е.

1》 Який вічно живе, ніколи не вмирає; безсмертний.

2》 Який завжди зберігається в пам'яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній.

3》 За релігійними уявленнями – вічно живий, який не вмирає (про міфічних богів та інших істот, наділених безсмертям).

Значення в інших словниках

1. невмирущий — невмиру́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невмирущий — Немрущий, безсмертний, вічно живий, несмертний; (- славу) вічний, незабутній; (незнищенний) нетлінний.  Словник синонімів Караванського
3. невмирущий — див. вічний  Словник синонімів Вусика
4. невмирущий — НЕВМИРУ́ЩИЙ, а, е. 1. Який вічно живе, ніколи не вмирає; безсмертний. Живи, народе мій! – ти ж бо єсть невмирущий (П. Тичина); – З цим номером, може, і вмреш, сказав Гладун, вручаючи гвинтівку Духновичу. – Я невмирущий, – відповів на це Духнович.  Словник української мови у 20 томах
5. невмирущий — ВІ́ЧНИЙ (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), ДОВІ́ЧНИЙ, НАВІ́ЧНИЙ, НЕМИНУ́ЩИЙ, ПОВІ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ (перев. про подвиги, славу і т. ін. діяльність людей).  Словник синонімів української мови
6. невмирущий — Невмиру́щий, -ща, -ще  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. невмирущий — НЕВМИРУ́ЩИЙ, а, е. 1. Який вічно живе, ніколи не вмирає; безсмертний. Живи, народе тій! — ти ж бо єсть невмирущий (Тич., III, 1957, 158). 2. Який завжди зберігається в пам’яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній.  Словник української мови в 11 томах