невмолимий

невмоли́мий

неумолимий, -а, -е.

1》 Який виявляє стійкість, твердість, якого не можна умолити; невблаганний.

|| Який виражає стійкість, непохитність.

2》 Якого не можна змінити, порушити; непорушний.

|| Якого не можна відвернути, стримати; невідворотний; нестримний.

Значення в інших словниках

1. невмолимий — (якого важко впросити) невблаганний.  Словник синонімів Полюги
2. невмолимий — невмоли́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. невмолимий — див. непохитний; твердий  Словник синонімів Вусика
4. невмолимий — НЕВМОЛИ́МИЙ, НЕУМОЛИ́МИЙ, а, е. 1. Який виявляє стійкість, непохитність, якого не можна умолити, вблагати; невблаганний. Просяться часом легіні, щоб пустив Олекса до села... Але Олекса невмолимий і не пускає нікого (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. невмолимий — НЕВБЛАГА́ННИЙ (такий, якого не можна впросити, ублагати), НЕВМОЛИ́МИЙ. Карпо виринув на поверхню. Він захлинався. ..А Прохор настигав його знову, лютий, невблаганний, мстивий (А. Шиян); У вестибюлі їх затримав вахтер — рішучий і невмолимий.  Словник синонімів української мови
6. невмолимий — НЕВМОЛИ́МИЙ, а, е. 1. Який виявляє стійкість, твердість, якого не можна умолити; невблаганний. Просяться часом легіні, щоб пустив Олекса до села… Але Олекса невмолимий і не пускає нікого (Хотк.  Словник української мови в 11 томах