невпокорений

невпоко́рений

-а, -е, рідко.

Те саме, що непідкорений.

Значення в інших словниках

1. невпокорений — невпоко́рений прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. невпокорений — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. невпокорений — НЕВПОКО́РЕНИЙ, а, е. Те саме, що непідко́рений. Все далі й далі несе хлопця нестримна бригантина його уяви, її дух невпокорений, а він, стоячи за кермом, радісний, іде по водах розлогих та сяючих (О. Гончар); Ми з нею рідні. Ми одного кореня .. Батьки у нас безстрашні й невпокорені (Л. Костенко).  Словник української мови у 20 томах
4. невпокорений — НЕВПОКО́РЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непідко́рений. Рядки поета [Т. Шевченка] наснажують у борні невпокорений чорний люд Айри Олдріджа, їх клекотливий вогонь нуртує в серцях в’єтнамських повстанців (Літ. Укр., 15.III 1968, 1).  Словник української мови в 11 томах