Значення в інших словниках
-
невпокійний —
невпокі́йний прикметник неспокійний, тривожний арх.
Орфографічний словник української мови
-
невпокійний —
див. жвавий
Словник синонімів Вусика
-
невпокійний —
НЕВПОКІ́ЙНИЙ, а, е. Неспокійний, тривожний. Щось невпокійне, мінливе пробігало по тому обличчю, дивуючи Демида (Б. Грінченко); – Далі починається моє .. невпокійне учителювання (С. Васильченко); // Нестримний, неспокійний.
Словник української мови у 20 томах
-
невпокійний —
НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
невпокійний —
НЕВПОКІ́ЙНИЙ, а, е, заст. Неспокійний, тривожний. Катря стояла, дивилася і думала — невпокійна, тривожна (Вовчок, І, 1955, 230); Рядом з добрими думками в малому серці [Чіпки] ворушилося щось недобре, неспокійне… (Мирний, І, 1949, 147)...
Словник української мови в 11 томах
-
невпокійний —
Невпокійний, -а, -е Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Словник української мови Грінченка