невірно

неві́рно

присл.

1》 Присл. до невірний 1), 2).

2》 розм. Присл. до невірний 5).

3》 у знач. присудк. сл. Погано, недобре.

Значення в інших словниках

1. невірно — неві́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невірно — Неправдиво, непоправно  Словник чужослів Павло Штепа
3. невірно — НЕВІ́РНО, присл. 1. Присл. до неві́рний 1, 2. Невірно він живе з жінкою (Сл. Б. Грінченка). 2. розм. Присл. до неві́рний 4. – Вибачте, пане комісаре, вас невірно інформували відносно нашого села! (О. Довженко); – То, може, тебе зобидив хто?...  Словник української мови у 20 томах
4. невірно — НЕВІ́РНО, присл. 1. Присл. до неві́рний 1, 2. Невірно він живе з жінкою (Сл. Гр.). 2. розм. Присл. до неві́рний 5. — Вибачте, пане комісаре, вас невірно інформували відносно нашого села! (Довж.  Словник української мови в 11 томах
5. невірно — Невірно нар. 1) Невѣрно. Невірно він живе з жінкою. 2) Плохо, дурно. І од людей сміх, і Господь карає, і самим невірно. О. 1861. VI. 77.  Словник української мови Грінченка