невічний

неві́чний

-а, -е.

Який не є вічним, а є скороминущим, кінечним, тлінним.

Значення в інших словниках

1. невічний — неві́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невічний — НЕВІ́ЧНИЙ, а, е. Який має кінець у часі; позбавлений вічності. Хоч тремтить ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння? Чи то жах їй лоно протинає за невічну і недовгу владу?...  Словник української мови у 20 томах