недитячий

недитя́чий

-а, -е.

Не властивий дитині.

Значення в інших словниках

1. недитячий — недитя́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недитячий — НЕДИТЯ́ЧИЙ, а, е. Не властивий, не притаманний дитині. Хлопчик з недитячою силою вчепився за матір (О. Донченко); Я побачив, як його обличчя скривилося, наче від гострого болю, і в очах засвітилось глибоке, недитяче страждання (С. Журахович).  Словник української мови у 20 томах
3. недитячий — НЕДИТЯ́ЧИЙ, а, е. Не властивий дитині. Хлопчик з недитячою силою вчепився за матір (Донч., VI, 1957, 324); Я побачив, як його обличчя скривилося, наче від гострого болю, і в очах засвітилось глибоке, недитяче страждання (Жур., Вечір.., 1958, 373).  Словник української мови в 11 томах