недовго

недо́вго

1》 Присл. до недовгий 2).

|| у знач. присудк. сл. Упродовж незначного відтинку часу.

2》 у знач. присудк. сл., розм. Легко, неважко.

3》 у знач. присудк. сл. Незабаром, скоро. Недовго думаючи.

Значення в інших словниках

1. недовго — недо́вго прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. недовго — див. легко  Словник синонімів Вусика
3. недовго — НЕДО́ВГО. 1. Присл. до недо́вгий 2. Будеш щаслива. Та недовго (Т. Шевченко); Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (О. Полторацький); // у знач. пред. Протягом невеликого відрізку часу. Загравам недовго вже палать над лоном рідних міст (В.  Словник української мови у 20 томах
4. недовго — лиши́лося недо́вго ряст топта́ти кому. Хтось скоро помре, загине. Ну, та недовго йому лишилося топтати ряст. Піде, як миленький, дорогою Підіпригори (буде вбитий) (М. Стельмах). недо́вго потя́гне (протя́гне). Мало залишилося жити комусь; скоро помре.  Фразеологічний словник української мови
5. недовго — ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал.  Словник синонімів української мови
6. недовго — Недо́вго, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. недовго — НЕДО́ВГО. 1. Присл. до недо́вгий 2. Будеш щаслива. Та недовго (Шевч., II, 1953, 196); Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 19); // у знач. присудк. сл. На протязі невеликого відрізку часу.  Словник української мови в 11 томах
8. недовго — Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826.  Словник української мови Грінченка