недовгий

недо́вгий

-а, -е.

1》 Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях.

2》 Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий.

3》 Лаконічний у викладі; небагатослівний.

Значення в інших словниках

1. недовгий — недо́вгий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовгий — [неидоўгией] м. (на) -гому /-г'ім, мн. -г'і  Орфоепічний словник української мови
3. недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий або недалекий. Недовгий шлях – як човнові До Синього моря – Сиротині на чужину, А там – і до горя (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. недовгий — КОРО́ТКИЙ (який має малу довжину або висоту), НЕДО́ВГИЙ, КУ́ЦИЙ, ПІДСМИ́КАНИЙ розм. (перев. про одяг — недостатньої довжини). Першим приїхав конякою з мотузяними наритниками далекий родич з цапиною борідкою...  Словник синонімів української мови
5. недовгий — Недо́вгий, -га, -ге  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. недовгий — НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
7. недовгий — Недовгий, -а, -е Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.  Словник української мови Грінченка