недовгий —
недо́вгий прикметник
Орфографічний словник української мови
недовгий —
-а, -е. 1》 Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2》 Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий. 3》 Лаконічний у викладі; небагатослівний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недовгий —
НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий або недалекий. Недовгий шлях – як човнові До Синього моря – Сиротині на чужину, А там – і до горя (Т.
Словник української мови у 20 томах
недовгий —
КОРО́ТКИЙ (який має малу довжину або висоту), НЕДО́ВГИЙ, КУ́ЦИЙ, ПІДСМИ́КАНИЙ розм. (перев. про одяг — недостатньої довжини). Першим приїхав конякою з мотузяними наритниками далекий родич з цапиною борідкою...
Словник синонімів української мови
недовгий —
Недо́вгий, -га, -ге
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
недовгий —
НЕДО́ВГИЙ, а, е. 1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
недовгий —
Недовгий, -а, -е Короткій, не длинный; (о времени): недолгій.
Словник української мови Грінченка