недопитий

недопи́тий

-а, -е.

Випитий не до кінця.

|| у знач. ім. недопите, -того, с. Те, що залишилося невипитим до кінця.

|| З якого не все випито (про посуд).

Значення в інших словниках

1. недопитий — недопи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. недопитий — НЕДОПИ́ТИЙ, а, е. Випитий не до кінця. Вона знов покинула недопитий чай (І. Нечуй-Левицький); Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (О. Гончар); // у знач. ім. недопи́те, того, с. Те, що залишилось невипитим до кінця.  Словник української мови у 20 томах
3. недопитий — НЕДОПИ́ТИЙ, а, е. Випитий не до кінця. Вона знов покинула недопитий чай (Н.-Лев., IV, 1956, 324); Недопите вино дівчата випліскують високо вгору (Гончар, Новели, 1954, 32); // у знач. ім. недопи́те, того, с. Те, що залишилось невипитим до кінця.  Словник української мови в 11 томах