Великий тлумачний словник сучасної мови

незмигно

незми́гно

присл.

Не мигаючи, не кліпаючи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. незмигно — незми́гно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. незмигно — НЕЗМИ́ГНО, присл. Не мигаючи, не кліпаючи. Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (П. Панч); Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. незмигно — НЕЗМИ́ГНО, присл. Не мигаючи, не кліпаючи. Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116); Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (Гончар, Тронка, 1963, 158).  Словник української мови в 11 томах