незмир

не́змир

-у, ч.

Чвари, ворожість.

Значення в інших словниках

1. незмир — не́змир іменник чоловічого роду стан ворогування розм.  Орфографічний словник української мови
2. незмир — див. сварка  Словник синонімів Вусика
3. незмир — НЕ́ЗМИР, у, ч., розм. Стан ворогування; ворожнеча, розмир. Незмир між їх пішов (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. незмир — Не́змир, -ру м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.  Словник української мови Грінченка