незмигно

НЕЗМИ́ГНО, присл. Не мигаючи, не кліпаючи.

Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116);

Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (Гончар, Тронка, 1963, 158).

Значення в інших словниках

1. незмигно — незми́гно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незмигно — присл. Не мигаючи, не кліпаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незмигно — НЕЗМИ́ГНО, присл. Не мигаючи, не кліпаючи. Сухі, бездумні очі [Вериги] дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита (П. Панч); Вона чомусь не пішла до танцю, сидить і незмигно дивиться на капітана (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах