незручний

незру́чний

-а, -е.

1》 Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; позбавлений зручності.

|| Позбавлений звичності, природності (про позу, положення і т. ін.).

2》 Який робиться не тоді, коли треба, не відповідає ситуації.

3》 Позбавлений вправності, спритності і т. ін.; незграбний.

|| Який свідчить про чию-небудь невправність, неспритність.

4》 Який не підходить для чого-небудь, не задовольняє когось.

Значення в інших словниках

1. незручний — незру́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незручний — (без вигод) невигідний, некомфортабельний, незатишний; (час) невідповідний, неслушний, непідходящий; (рух) незграбний, недоладний, невправний; (- мовчанку) обтяжливий; п! НІЯКОВИЙ; пр. НЕЗРУЧНО, (сидіти) мов на жаринах і п. ф.  Словник синонімів Караванського
3. незручний — [неизручнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. незручний — НЕЗРУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; невигідний. [Федон:] Антею! Заспівай епіталаму! (Антей спиняється, спускає руки і схиляє голову. Пауза). [Меценат:] Антею, що тобі? Чи ти недужий?...  Словник української мови у 20 томах
5. незручний — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. незручний — Незру́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. незручний — НЕЗРУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Погано пристосований для користування ним, перебування в ньому і т. ін.; позбавлений зручності. [Ф е д о н:] Антею! Заспівай епіталаму! (Антей спиняється, спускає руки і схиляє голову. Пауза). [Меценат:] Антею, що тобі? Чи ти недужий?...  Словник української мови в 11 томах
8. незручний — Незручний, -а, -е 1) Неловкій, неискусный. 2) Несподручный.  Словник української мови Грінченка