некараний

нека́раний

-а, -е.

Якого не карали, не покарали.

Значення в інших словниках

1. некараний — нека́раний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. некараний — НЕКА́РАНИЙ, а, е. На якого ніхто не накладав кари, щодо якого не здійснювалося покарання, якого не карали за щось. Вся його шляхетська чи білошляхетська гордість бурилася про того: як? Хлоп, мурло, виявив повне непослушенство і зостав некараний? Живий? (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах