неквапливий

неквапли́вий

-а, -е.

Який не квапиться або якому не властива квапливість.

|| Непоспішливий, повільний.

|| Який відбувається, проходить, здійснюється і т. ін. повільно.

|| Який відзначається повільністю.

Значення в інших словниках

1. неквапливий — неквапли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неквапливий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. неквапливий — НЕКВАПЛИ́ВИЙ, а, е. Який не поспішає з виконанням якогось завдання, якоїсь роботи (про людину); нешвидкий, повільний. Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О.  Словник української мови у 20 томах
4. неквапливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...  Словник синонімів української мови
5. неквапливий — НЕКВАПЛИ́ВИЙ, а, е. Який не квапиться або якому не властива квапливість. Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (Довж.  Словник української мови в 11 томах