ненароком

ненаро́ком

присл.

1》 Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне.

|| Випадково, непередбачено, несподівано.

2》 Необережно, необачно, не бажаючи заподіяти щось неприємне.

Значення в інших словниках

1. ненароком — ненаро́ком прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ненароком — пр., без наміру, МИМОХІТЬ, ненавмисне, невмисне, незумисне; випадково, несподівано; (пошкодити) необережно, необачно; пор. НЕСАМОХІТЬ.  Словник синонімів Караванського
3. ненароком — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика
4. ненароком — Випадково, випадком, несподівано, зненацька, неумисно  Словник чужослів Павло Штепа
5. ненароком — НЕНАРО́КОМ, присл. 1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (І.  Словник української мови у 20 томах
6. ненароком — ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О.  Словник синонімів української мови
7. ненароком — Ненаро́ком, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ненароком — НЕНАРО́КОМ, присл. 1. Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне. Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
9. ненароком — Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13.  Словник української мови Грінченка