ненаситний
нена́ситний
-а, -е.
1》 рідко. Те саме, що ненажерливий 1).
2》 перен. Який виявляє велику жадобу до чого-небудь, не задовольняється досягнутим; жадібний.
|| у знач. ім. ненаситний, -ного, ч. Людина, яка виявляє велику жадобу до чого-небудь, не задовольняється досягнутим.
|| Який виражає велику жадобу до чого-небудь.
|| Який має великий інтерес і т. ін. до чого-небудь, надмірно цікавиться чимсь.
|| Надзвичайно великий щодо свого виявлення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови