неоплатонізм
неоплатоні́зм
-у, ч.
Філософія періоду занепаду античного світу, в якій ідеалістичні ідеї Платона набрали форму вчення про містичне випромінювання матеріального світу з духовної першооснови.
Великий тлумачний словник сучасної української мови