неперебутний неперебутни́й -а, -е. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови у 20 томах неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний. Словник української мови в 11 томах