Словник української мови в 11 томах

неперебутний

НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неперебутний — -а, -е. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. неперебутний — НЕПЕРЕБУТНИ́Й, а́, е́, заст. Надмірно довгий, тривалий; нескінченний.  Словник української мови у 20 томах