Великий тлумачний словник сучасної мови

непомірний

непомі́рний

-а, -е.

Який перевершує звичайну міру; надмірний.

|| Позбавлений розмірності, пропорційного співвідношення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. непомірний — непомі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непомірний — НЕПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який перевершує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь; надмірний. Цілі купи розкішних кетяг [кетягів] так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. непомірний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.  Словник синонімів української мови
  4. непомірний — НЕПОМІ́РНИЙ, а, е. Який перевершує звичайну міру; надмірний. Цілі купи розкішних кетяг [кетягів] так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (Коцюб., І, 1955, 190); [Надія:] А чого у нас тепер так багато гіпертоніків?...  Словник української мови в 11 томах