непомірний
непомі́рний
-а, -е.
Який перевершує звичайну міру; надмірний.
|| Позбавлений розмірності, пропорційного співвідношення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непомірний — непомі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- непомірний — НЕПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який перевершує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь; надмірний. Цілі купи розкішних кетяг [кетягів] так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (М. Словник української мови у 20 томах
- непомірний — НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст. Словник синонімів української мови
- непомірний — НЕПОМІ́РНИЙ, а, е. Який перевершує звичайну міру; надмірний. Цілі купи розкішних кетяг [кетягів] так і обліпили кущ, так і вгинають лозу під непомірною вагою (Коцюб., І, 1955, 190); [Надія:] А чого у нас тепер так багато гіпертоніків?... Словник української мови в 11 томах