неприродний

неприро́дний

-а, -е.

1》 Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності.

|| Не такий, як завжди; який виходить за межі звичайного, нормального; незвичайний.

2》 Позбавлений простоти, природності; удаваний, штучний.

Значення в інших словниках

1. неприродний — неприро́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприродний — див. ШТУЧНИЙ; (- смерть) не свій; б. з. несвітній, несвітський.  Словник синонімів Караванського
3. неприродний — НЕПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності. Прислухаюсь: чи то голосить, чи співає... В звуках одчувається щось неприродне, обмертвіле (С.  Словник української мови у 20 томах
4. неприродний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. неприродний — Неприро́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неприродний — НЕПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності. Прислухаюсь: чи то голосить, чи співає… В звуках одчувається щось неприродне, обмертвіле (Вас., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. неприродний — Неприро́дний, -а, -е Неестественный, ненатуральный.  Словник української мови Грінченка