неприручений

неприру́чений

-а, -е.

Якого не приручили.

Значення в інших словниках

1. неприручений — неприру́чений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприручений — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. неприручений — НЕПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Якого не зробили ручним, свійським (про тварин). Неприручений кінь. 2. перен. Якого не підкорили своєму впливу; невпокорений, неслухняний (про людину). Неприручений чоловік.  Словник української мови у 20 томах
4. неприручений — ДИ́КИЙ (про тварин, які живуть на волі), НЕПРИРУ́ЧЕНИЙ, ЗДИЧА́ВІ́ЛИЙ, ЗДИЧІ́ЛИЙ (про свійських тварин). Над плесами вилися зграями дикі качки (І.  Словник синонімів української мови