нерозривний

нерозри́вний

-а, -е.

1》 Якого не можна розірвати, роз'єднати на частини.

2》 перен. Якого не можна порушити (про відносини, зв'язки і т. ін.); міцний, непорушний.

Значення в інших словниках

1. нерозривний — нерозри́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозривний — НЕРОЗРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розірвати, роз'єднати на частини. Сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута, Дочасну смерть у дикій самотині...  Словник української мови у 20 томах
3. нерозривний — МІЦНИ́Й (який важко піддається руйнуванню, важко ламається, б'ється, рветься, а також перен.), ТРИВКИ́Й, МІЦНЮ́ЩИЙ підсил. розм., КРІ́ПКИ́Й розм., СИ́ЛЬНИЙ діал., ТРИВА́ЛИЙ розм.  Словник синонімів української мови
4. нерозривний — НЕРОЗРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна розірвати, роз’єднати на частини. Сміливий нащадок Прометея Знаходив смутну долю свого предка: Вигнання, муки, нерозривні пута, Дочасну смерть у дикій самотині… (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах