Великий тлумачний словник сучасної мови

нерухливий

нерухли́вий

-а, -е.

Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нерухливий — нерухли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нерухливий — НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. нерухливий — НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (Фр., VIII, 1952, 390).  Словник української мови в 11 томах