нерухливий

НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е.

Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий.

Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. нерухливий — нерухли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерухливий — -а, -е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нерухливий — НЕРУХЛИ́ВИЙ, а, е. Який мало або повільно рухається; який не відзначається легкістю, швидкістю рухів; неповороткий. Рифка, як звичайно, була мовчазлива, нерухлива (Фр., VIII, 1952, 390).  Словник української мови в 11 томах