Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
нерухливість —
нерухли́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
нерухливість —
НЕРУХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нерухли́вий. Вона дуже полюбила його [хлопчика], пестила, цілувала, задля нього покинула навіть свою дотеперішню нерухливість (І. Франко); Моторно, як на свою нерухливість, Шатоха повернувся до Мирона (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
нерухливість —
НЕРУХЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нерухли́вий. Вона дуже полюбила його [хлопчика], пестила, цілувала, задля нього покинула навіть свою дотеперішню нерухливість (Фр., VIII, 1952, 391); Моторно, як на свою нерухливість, Шатоха повернувся до Мирона (Коп., Лейтенанти, 1947, 142).
Словник української мови в 11 томах