Великий тлумачний словник сучасної мови

нерівний

нері́вний

I -а, -е.

Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін.

|| У якому беруть участь неоднакові у певному відношенні сторони, сили і т. ін.

II -а, -е.

1》 Який має підвищення, виступ, западину, загин (про поверхню чого-небудь).

2》 Розміщений, спрямований не по прямій лінії; кривий.

3》 Неоднаково, нерівномірно розподілений у своїй дії, у своєму перебігу і т. ін.; переривчастий.

4》 перен. Не завжди постійний, стійкий, врівноважений у своїх поглядах, поведінці і т. ін.

|| Власт. такій людині.

5》 перен. Не завжди однаковий у вияві певних якостей, властивостей і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нерівний — нері́вний 1 прикметник неоднаковий; кривий; переривчастий; нестійкий нері́вний 2 прикметник який має виступи, загини  Орфографічний словник української мови
  2. нерівний — 1. (- сили) неоднаковий; 2. (ряд) кривий, (рельєф) перетятий, (шлях) кривулястий, зиґзаґуватий; (подих) нерівномірний, переривчастий; (характер) мінливий, неврівноважений, непостійний, несталий.  Словник синонімів Караванського
  3. нерівний — див. кривий; шершавий  Словник синонімів Вусика
  4. нерівний — [неир’іўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Леся Українка); Нерівні були сили...  Словник української мови у 20 томах
  6. нерівний — КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно.  Словник синонімів української мови
  7. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  8. нерівний — Нерівний, -а, -е Неравный.  Словник української мови Грінченка