нерівний

нері́вний

[не^ир’іўни^ей]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. нерівний — нері́вний 1 прикметник неоднаковий; кривий; переривчастий; нестійкий нері́вний 2 прикметник який має виступи, загини  Орфографічний словник української мови
2. нерівний — 1. (- сили) неоднаковий; 2. (ряд) кривий, (рельєф) перетятий, (шлях) кривулястий, зиґзаґуватий; (подих) нерівномірний, переривчастий; (характер) мінливий, неврівноважений, непостійний, несталий.  Словник синонімів Караванського
3. нерівний — див. кривий; шершавий  Словник синонімів Вусика
4. нерівний — I -а, -е. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. || У якому беруть участь неоднакові у певному відношенні сторони, сили і т. ін. II -а, -е. 1》 Який має підвищення, виступ, западину, загин (про поверхню чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Леся Українка); Нерівні були сили...  Словник української мови у 20 томах
6. нерівний — КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно.  Словник синонімів української мови
7. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
8. нерівний — Нерівний, -а, -е Неравный.  Словник української мови Грінченка