1. Орфоепічний словник української мови

нерівний

нері́вний

[неир’іўнией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерівний — нері́вний 1 прикметник неоднаковий; кривий; переривчастий; нестійкий нері́вний 2 прикметник який має виступи, загини Орфографічний словник української мови
  2. нерівний — 1. (- сили) неоднаковий; 2. (ряд) кривий, (рельєф) перетятий, (шлях) кривулястий, зиґзаґуватий; (подих) нерівномірний, переривчастий; (характер) мінливий, неврівноважений, непостійний, несталий. Словник синонімів Караванського
  3. нерівний — див. кривий; шершавий Словник синонімів Вусика
  4. нерівний — I -а, -е. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. || У якому беруть участь неоднакові у певному відношенні сторони, сили і т. ін. II -а, -е. 1》 Який має підвищення, виступ, западину, загин (про поверхню чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Леся Українка); Нерівні були сили... Словник української мови у 20 томах
  6. нерівний — КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Словник синонімів української мови
  7. нерівний — НЕРІ́ВНИЙ¹, а, е. Неоднаковий з ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін. Велика, пишна, прибрана як до оргії світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. нерівний — Нерівний, -а, -е Неравный. Словник української мови Грінченка