Значення в інших словниках
-
нерішуче —
нерішу́че прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
нерішуче —
[неир'ішучеи] присл.
Орфоепічний словник української мови
-
нерішуче —
НЕРІШУ́ЧЕ. Присл. до нерішу́чий. – То тоді мене кликнете? – нерішуче спитався Омелько (Панас Мирний); Федір нерішуче сів на стілець, що стояв подалі від столу (Д. Ткач).
Словник української мови у 20 томах
-
нерішуче —
Нерішу́че, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нерішуче —
НЕРІШУ́ЧЕ. Присл. до нерішу́чий. — То тоді мене кликнете? — нерішуче спитався Омелько (Мирний, IV, 1955, 375); Федір нерішуче сів на стілець, що стояв подалі від столу (Ткач, Арена, 1960, 91).
Словник української мови в 11 томах