нестаріючий

нестарі́ючий

-а, -е.

1》 Який не старіє.

2》 перен. Який не втрачає свого значення, свіжості і т. ін.

|| Який не зменшується; неослабний.

Значення в інших словниках

1. нестаріючий — нестарі́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нестаріючий — див. молодий  Словник синонімів Вусика
3. нестаріючий — НЕСТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. У якого з роками не меншає фізичних сил, не слабне здоров'я тощо; який не старіє. – Як етнограф мушу ствердити, – обізвався Юрій Матвійович, – на жаль, племені нестаріючих людей на світі немає (І. Волошин). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. нестаріючий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
5. нестаріючий — НЕСТАРІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не старіє. — Як етнограф мушу ствердити, — обізвався Юрій Матвійович, — на жаль, племені нестаріючих людей на світі немає (Вол., Місячне срібло, 1961, 170). 2. перен. Який не втрачає свого значення, свіжості і т. ін.  Словник української мови в 11 томах