нестримний

нестри́мний

-а, -е.

1》 Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь; дуже сильний.

2》 Який не вміє стримуватися, володіти собою.

|| Власт. такій людині.

Значення в інших словниках

1. нестримний — нестри́мний прикметник сильний, невпинний  Орфографічний словник української мови
2. нестримний — Невтримний, неспинний, невпинний, безупинний; (- овацію) бурхливий; (потяг) шалений, НЕВГАМОВНИЙ; (норов) неприборканий, ок. неприборканний; пр. НЕСТРИМНО, (летіти, падати) градом і п. ф. від нестримний.  Словник синонімів Караванського
3. нестримний — див. жвавий; запальний  Словник синонімів Вусика
4. нестримний — НЕСТРИ́МНИЙ, а, е. 1. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь; дуже сильний. З того німого забуття .. пробуркав його нестримний регіт і біганина дівчат (Панас Мирний); В нестримному русі вирує розбурхане людське зборище...  Словник української мови у 20 томах
5. нестримний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про почуття, стан і т. ін. — який не можна подолати, утамувати), НЕПЕРЕБО́РНИЙ, НЕПОБО́РНИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ. Листоноша сидів коло столу, в ньому спалахнуло непереможне бажання одразу вмерти й ні про що не думати (Ю.  Словник синонімів української мови
6. нестримний — НЕСТРИ́МНИЙ, а, е. 1. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь; дуже сильний. З того німого забуття.. пробуркав його нестримний регіт і біганина дівчат (Мирний, IV, 1955, 174); В нестримному русі вирує розбурхане людське зборище...  Словник української мови в 11 томах