нечутний

нечу́тний

-а, -е.

Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху.

|| Тихий, безшумний.

Значення в інших словниках

1. нечутний — нечу́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нечутний — НЕЧУ́ТНИЙ, а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. Далекі гудки паровозів та пароплавів, зовсім нечутні вдень, вночі стають наче гучніші, більш хвилюючі і тривожні (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. нечутний — БЕЗЗВУ́ЧНИЙ (який не супроводжується звучанням, якого не чути), БЕЗГУ́ЧНИЙ рідше, НЕЧУ́ТНИЙ, БЕЗШУ́МНИЙ (який відбувається без шуму). Від беззвучного сміху беззубий рот йому розтягся аж до вух (П.  Словник синонімів української мови
4. нечутний — НЕЧУ́ТНИЙ, а, е. Який не доходить до слуху, не сприймається органами слуху. Далекі гудки паровозів та пароплавів, зовсім нечутні вдень, вночі стають наче гучніші, більш хвилюючі і тривожні (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах
5. нечутний — Нечутний, -а, -е Неслышный.  Словник української мови Грінченка