нокаут
нока́ут
-у, ч., спорт.
1》 Стан боксера під час бою, коли він після удару супротивника падає, протягом 10 секунд не може звестися на ноги, щоб продовжувати бій, і вважається переможеним.
|| Сильний удар, після якого супротивник не може встати.
2》 перен. Про чий-небудь важкий стан, поразку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови