нотація
нота́ція
I -ї, ж.
Настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків і т. ін.
Вичитувати (вичитати) нотацію — див. вичитувати.
II -ї, ж., спец.
1》 Система умовних письмових позначень, прийнята в якій-небудь галузі людської діяльності.
|| Система графічних знаків, за допомогою яких здійснюється запис музики.
2》 У мовах програмування – сукупність умовних знаків у системі правил для опису синтаксису комп'ютерних мов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови