нумо

ну́мо

I виг.

Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії.

II част., розм.

У поєднанні з інфінітивом указує на інтенсивний початок дії.

Значення в інших словниках

1. нумо — ну́мо 1 вигук незмінювана словникова одиниця ну́мо 2 частка незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. нумо — див. примушувати  Словник синонімів Вусика
3. нумо — НУ́МО¹, виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. – Та годі вам клопотатись! Нумо вечеряти!.. (Марко Вовчок); [Хор:] Слава наша хай гримить... Нумо вгору всі шапками! (М.  Словник української мови у 20 томах
4. нумо — НУ́МО¹, виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. — Та годі вам клопотатись! Нумо вечеряти!.. (Вовчок, І, 1955, 265); [Хор:] Слава наша хай гримить… Нумо вгору всі шапками! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах