нумо

ну́мо

I виг.

Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії.

II част., розм.

У поєднанні з інфінітивом указує на інтенсивний початок дії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нумо — ну́мо 1 вигук незмінювана словникова одиниця ну́мо 2 частка незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нумо — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  3. нумо — НУ́МО¹, виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. – Та годі вам клопотатись! Нумо вечеряти!.. (Марко Вовчок); [Хор:] Слава наша хай гримить... Нумо вгору всі шапками! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. нумо — НУ́МО¹, виг. Уживається при звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. — Та годі вам клопотатись! Нумо вечеряти!.. (Вовчок, І, 1955, 265); [Хор:] Слава наша хай гримить… Нумо вгору всі шапками! (Кроп. Словник української мови в 11 томах