нуте

ну́те

виг., розм.

Уживається в разі звертання до кількох осіб або ввічливого звертання до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії.

Значення в інших словниках

1. нуте — ну́те вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. нуте — див. примушувати  Словник синонімів Вусика
3. нуте — НУ́ТЕ, виг., розм. Уживається при звертанні до кількох осіб або при ввічливому звертанні до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії. – А нуте, хлоп'ята, На байдаки! (Т. Шевченко); – Нуте, як же ви виплутались із своєї біди? (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. нуте — Ну́те, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нуте — НУ́ТЕ, виг., розм. Уживається при звертанні до кількох осіб або при ввічливому звертанні до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії. — А нуте, хлоп’ята, На байдаки! (Шевч., І, 1951, 61); — Нуте, як же ви виплутались із своєї біди? (Мирний, III, 1954, 165).  Словник української мови в 11 томах
6. нуте — Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі! Ном. № 9999.  Словник української мови Грінченка