Значення в інших словниках
-
нявчати —
нявча́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
нявчати —
НЯВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Підсил. до ня́вкати. А кіт що є духу нявчить (Г. Квітка-Основ'яненко); Потім вона [баба] почала плескатися біля умивальника, а коти нявчати під дверима (Ю. Смолич); * Образно. На мостику гавкав і нявчав магнітофон (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
нявчати —
Нявча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
нявчати —
НЯВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Те саме, що ня́вкати. А кіт що є духу нявчить (Кв.-Осн., II, 1956, 193); Потім вона [баба] почала плескатися біля умивальника, а коти нявчати під дверима (Смолич, III, 1959, 96); *Образно. На мостику гавкав і нявчав магнітофон (Збан., Мор. чайка, 1959, 84).
Словник української мови в 11 томах
-
нявчати —
Нявчати, -чу, -чи́ш гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Словник української мови Грінченка