оазис
оа́зис
-у, ч.
Родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою.
|| перен. Ділянка землі, місцевість, що відрізняється від навколишнього оточення більшою кількістю рослинності.
|| перен., перев. з означ. Про те, що є відрадним винятком на загальному тлі.
Фіскальний оазис — держави, території, фінансові центри, ринки, які надають спеціальні податкові або інші пільги при проведенні операцій з іноземними резидентами та в іноземній валюті компаніям, зареєстрованим у країні розташування такої зони.
Великий тлумачний словник сучасної української мови