оббивати
оббива́ти
-аю, -аєш, недок., оббити, обіб'ю, обіб'єш, док., перех.
1》 Б'ючи по чому-небудь, відокремлювати від нього частини.
|| чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які-небудь нашарування.
2》 Обтрушувати, обривати ударами (про плоди, листя, квітки і т. ін.). Оббивати горіхи.
|| Пошкоджуючи, викликати опадання, осипання.
|| Вилущувати ударами, вимолочувати зернята, насіння (зі стручків, колосків і т. ін.).
3》 Пошкоджувати ударами поверхню або краї чого-небудь.
|| Ранити ударами або зачіпаючи об що-небудь тверде (про людське тіло).
|| перев. док., кому, рідко. Дуже побити; набити.
Оббивати пороги кому і без додатка — а) довго, безперервно ходити куди-небудь у якійсь справі; набридати кому-небудь певними проханнями; б) часто бувати у кого-небудь.
4》 Прибиваючи, покривати поверхню чого-небудь іншим матеріалом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови